‹ Назад

24 квітня – 30 квітня 2024 року – Європейський тиждень імунізації

Щорічно в останній тиждень квітня в Європейському регіоні Всесвітня організація охорони здоров’я проводить Європейський тиждень імунізації, спрямований на підвищення обізнаності населення щодо важливості імунізації для профілактики захворювань та захисту життя. Кампанія 2024 року націлена на привернення уваги широкого загалу до важливості своєчасної планової вакцинації, а також необхідності продовжувати вакцинацію проти COVID-19, особливо серед уразливих груп населення.

Імунізація є показовим прикладом успішної діяльності в галузі глобальної охорони здоров’я, що дозволяє щорічно рятувати мільйони людських життів. В даний час використовуються вакцини для профілактики більш ніж 20 небезпечних для життя хвороб, внаслідок чого імунізація дозволяє щорічно запобігати 3,5 мільйонам випадків смерті від таких хвороб, як дифтерія, правець, кашлюк, грип та кір. Разом з тим, незважаючи на величезний прогрес, охоплення вакцинацією у світі останніми роками залишається на одному рівні, а в 2020 р. навіть знизилося вперше за десятиліття. Пандемія COVID-19 протягом останніх двох років створила величезне навантаження на системи охорони здоров’я, а пов’язані з пандемією. У 2020 році 23 мільйони дітей залишились не охопленими вакцинацією, що на 3,7 мільйона більше, ніж у 2019 р., і це найгірший показник з 2009 року.

Відносно швидка розробка та початок застосування вакцин проти СOVID-19 підняла нову хвилю руху антивакцинаторів, які через соціальні мережі активно розповсюджували інформацію щодо неефективності та небезпеки використання розроблених вакцин. В той же час, позиція більшості розвинених країн стосовно вакцинації полягає в необхідності розвивати та вдосконалювати виробництво якісних вакцин та заохочувати їх застосування, оскільки, з точки зору сучасної наукової медицини, ризик ускладнень від вакцинації значно менший за ризик важких ускладнень від «керованих» інфекції.

Для забезпечення епідемічного благополуччя рівень охоплення населення плановою імунізацією в регіоні має становити не менше 90%, а серед дітей – понад 95%. Недостатній рівень вакцинації неминуче приводить до підвищення захворюваності в популяції на інфекційні хвороби, які небезпечні розвитком важких ускладнень та можуть призвести до інвалідності або смерті. Нижче приведені захворювання, від яких існують ефективні та безпечні вакцини, але, за відсутності імунітету можуть викликати наступні ускладнення:

 

• Поліомієліт загрожує стійким довічним паралічем деяких груп м’язів. У важких випадках параліч поширюється на дихальну мускулатуру, що призводить до смерті хворого.
• Наслідком кору може бути ураження центральної нервової системи (коровий енцефаліт), дихальної системи (ларингіт, круп (стеноз гортані), трахеобронхіт, первинна корова пневмонія, вторинна бактеріальна пневмонія).
• При дифтерії, крім важкої інтоксикації, можливий розвиток крупа – перекриття дихальних шляхів дифтерійною плівкою і набряком, особливо у дітей. Дифтерія небезпечна розвитком тяжких ускладнень, таких як: міокардит (ураження м’язової оболонки серця), який нерідко спричиняє смерть хворих тяжкою формою дифтерії; ураження нервової системи проявляється центральними і периферичними паралічами.
• При епідемічному паротиті запальний процес, крім слинних залоз, може поширюватися і на інші залози: підшлункову, передміхурову, жіночі статеві, слізні, щитовидну. Крім того, можуть виникнути ускладнення з боку центральної нервової системи – серозний менінгіт, менінгоенцефаліт.
• Гепатит В при відсутності імунізації може привести до цирозу і раку печінки. Імовірність того, що вірусна інфекція гепатиту В стане хронічною, залежить від віку, в якому людина її набуває. Так, хронічні інфекції у дітей першого року життя розвиваються в 80-90%, у дітей до 6 років – в 30-50%, у дорослих в 10% випадків. Серед дорослих, інфікованих в дитинстві, 15-25% вмирають від пов’язаних з гепатитом В раку або цирозу печінки.
• Інфікування краснухою під час вагітності небезпечно вродженими органічними ураженнями плода.
• Відсутність щеплення від правця може привести до смерті навіть при незначній травмі.
• У нещеплених проти туберкульозної інфекції в десятки разів підвищується ризик захворювання на туберкульоз у важкій формі з численними ускладненнями, що приводить до інвалідності.

 

За оцінкою ВООЗ, щороку вакцини рятують життя від 2 до 3 мільйонів людей, і ця цифра могла би збільшитися ще на 1,5 мільйона, якби охоплення вакцинацією було глобальним.

Те, що сьогодні ми всі маємо доступ до вакцин, є великим досягненням.

У нашій країні дітей вакцинують відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень. Цей документ можна побачити на сайті МОЗ України. Документ визначає, від яких захворювань діти мають бути обов’язково щеплені, у якому віці слід починати вакцинацію, скільки доз вакцини та з яким інтервалом необхідно ввести.

До Календаря профілактичних щеплень України внесено 10 обов’язкових щеплень

 

Обов’язкові щеплення
Обов’язковою є вакцинація від 10 небезпечних захворювань:

• кашлюк
• дифтерія
• правець
• кір
• паротит
• краснуха
• туберкульоз
• гемофільна інфекція типу b (ХІБ-інфекція)
• поліомієліт
• гепатит В

 

Було б чудово, якби для формування стійкого імунітету вистачало одного введення вакцини, але це не так. В більшості випадків потрібно кілька доз, які вводяться з інтервалами. Дотримуватися цих інтервалів важливо: рекомендації в інструкціях і наказах є результатом багаторічних клінічних досліджень за участі тисяч людей.

 

Розрізняють первинну і бустерну (підтримувальну) імунізацію, або ревакцинацію.

 

Після народження
Першими щепленнями, які отримує дитина, є вакцини від гепатиту В та туберкульозу. Зазвичай, їх роблять безпосередньо у пологовому будинку, якщо вакцини є в наявності, а у новонародженого малюка немає протипоказів.

2 місяці
Наступне щеплення малюк отримує у двомісячному віці. Це перша доза вакцини від шести інфекцій: гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та ХІБ-інфекції. Усі шість компонентів можуть входити до складу однієї дози комбінованої вакцини, наприклад, бельгійського препарату Інфанрикс Гекса або його французького аналогу Гексаксим.

4 місяці
У 4 місяці малюк іде за наступною дозою імунітету. Цього разу потрібна п’ятикомпонентна вакцина: від дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту та ХІБ-інфекції. Приклади п’ятикомпонентних вакцин: Інфанрикс ІПВ Хіб і Пентаксим.

6 місяців
У шість місяців дитині роблять третю дозу вакцини від дифтерії, правця, кашлюка і поліомієліту - Інфанрикс ІПВ або Тетраксим. В тому ж віці на часі отримувати третю дозу вакцини від гепатиту В. Зазвичай, це Енджерикс В.

12 місяців
У рік дитина отримує першу дозу вакцини від кору, паротиту і краснухи. Наприклад, Пріорикс. І третю ревакцинацію від Хіб-інфекції, наприклад, вакциною Хіберикс.

18 місяців
У 18 місяців настає час бустерної вакцинації від дифтерії, правця, кашлюка та поліомієліту. Робиться одна доза комбінованої вакцини Інфанрикс ІВП або Тетраксим. Або комбінація двох вакцин: наприклад, трикомпонентного Інфанрикса та моновакцини Імовакс поліо. Після цього малюк є захищеним від найнебезпечніших інфекцій, і час наступної ревакцінації настає у 6 років.

6 років
У 6 років, перед першим класом, дитина отримує другу дозу вакцини КПК (від кору, паротиту і краснухи, наприклад, Пріорикс), і п’яту бустерну дозу вакцини від дифтерії, правця і поліомієліту. Для цієї ревакцинації підходять вакцини Тетраксим, Бустрикс, Бустрикс поліо, Інфанрикс, Інфанрикс + ІПВ, Імовакс поліо.

Діти старші 14 років і дорослі
У 14 років потрібна чергова ревакцинація від поліомієліту (моновакциною, наприклад, Імовакс Поліо), а у 16 років – бустерна імунізація від дифтерії та правця. У цьому випадку підходить вакцина Бустрикс.

Після 16 років ревакцинація від дифтерії і правця потрібна кожні 10 років. Тільки так ви можете бути впевнені в захисті від цих небезпечних інфекцій.

Усі обов’язкові щеплення з Національного календаря фінансуються державою, централізовано закуповуються і постачаються до державних поліклінік. За законом, без повного переліку обов’язкових щеплень за віком дитина не може відвідувати дитячий садочок або школу.

 

Крім обов’язкових, батьки можуть прищепити дитину від вітряної віспи, гепатиту А, грипу, менінгококової, ротавірусної, пневмококової інфекції, вірусу папіломи людини. Для проведення щеплень, які не є обов’язковими, придбання вакцин проводиться за рахунок батьківських коштів, а той час як обов’язкові проводяться безкоштовно.

 

Рекомендовано робити кілька щеплень одночасно — це світова практика, що дозволяє захиститися від кількох захворювань одразу. А застосування багатокомпонентних вакцин зменшує кількість уколів та надає захист від кількох інфекцій одразу.

Немає потреби в додаткових обстеженнях (аналіз крові, сечі, імунограма) перед вакцинацією.

Якщо у вас чи вашої дитини є хронічні захворювання (наприклад бронхіальна астма, діабет, муковісцидоз, онкологія), це пряме показання до негайного щеплення! Ви чи ваша дитина має більший ризик тяжкого перебігу інфекцій, проти яких можна захиститись вакцинацією.

Якщо дитина пропустила щеплення за календарем, не потрібно починати всі щеплення проти цієї інфекції з початку. Разом із лікарем складіть графік наступних щеплень.

Якщо графік порушено, вакцинацію можна робити проти будь-якої інфекції у будь-якому порядку. Єдине правило, яким слід користуватися в цьому випадку: стежте за дотриманням інтервалів введення доз, що дозволяє досягти максимальної ефективності.

Для більшості хвороб, яким можна запобігти щепленнями, оптимальний рівень захисту досягається більше ніж однією дозою вакцини. Кожна така доза в календарі щеплень призначена для створення або підтримки захисту.

Пропуск або затримка отримання будь-якої такої дози підвищує ризик зараження та серйозного перебігу захворювання.

Наголошуємо, що вакцинація не може ослабити імунну систему. Навпаки — це інфікування певними вірусами може ослабити імунну систему та опірність організму. Вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Тож перевантажити імунну систему вакцинація не  здатна.

Кожне щеплення важливе. Вакцинуйтесь вчасно !